« Українське Дао – переклад Дао Де Цзін на українську мову з біблійними цитатами / BIBLEDAO.COM
UA RU

Українське Дао

Старый Учитель
Вчення про істину та благодать

(на даний момент усі біблійні вірші підсвічуються тільки в російському перекладі)

  • ПередмоваВідкрити або закрити

    Слухати аудіо переклад Ян Хіншуна "Дао де цзін"

    Автор «Вчення про істину та благодать» («Дао Де Цзін» кит.) – китайський мудрець V століття до н.е., відомий під псевдонімом Старий Учитель (Лао-Цзи кит.). Більшу частину свого життя служив охоронцем царської бібліотеки. В похилому віці він записав це вчення в невеликому трактаті, який містить 81 вірш. В стародавні часи це універсальне вчення було таємним, і зберігали його мудреці при царських дворах в Єгипті, Вавилоні, Індії, а пізніше – і в школах філософів-стоїків Греції та Риму. Прадавня українська культура, іудаїзм (особливо вчення кабали), християнство та мусульманство на перший погляд не мають нічого спільного з давнім вченням китайського мудреця.

    Мета цієї праці – показати паралелі між давніми вченнями, допомогти краще зрозуміти як джерело натхнення, так і мету біблійних пророків. На кожний вислів із «Дао Де Цзін» приведені біблійні вірші.
    ukrdao

    Зкачати книгу (pdf)

    Підбір послідовності біблійних віршів несе натяк на загальну суть чи декілька значень, особливо в тих місцях, де ускладнена пряма біблійна паралель з вченням китайського мудреця.

    Для перекладу на українську мову в порівнянні з оригіналом використовувались різні іноземні переклади. За основу взятий переклад на російську мову доктора філософських наук Ян Хіншуна "Давньокитайський філософ Лао-Цзи і його вчення" (Москва, 1950), як найбільш наближений до оригіналу.

    В цьому перекладі "Дао Де Цзін" на українську мову з мови китайської ієрогліф ДАО перекладено як ІСТИНА, хоча мається на увазі ДУХ ІСТИНИ – щоб усунути конфлікт понять ВІН-ВОНА. В ієрогліфі ДАО присутні три складові частини: око (бачити), голова (розуміти) і дорога (іти). Це дозволяє розуміти ієрогліф, як: знання, навчання, прозріння, бачити розумний шлях, іти (діяти) розумно. Ієрогліф ДЕ перекладено, як БЛАГОДАТЬ – щастя, здатність бачити та слідувати істині. Ієрогліф ЦИ перекладено, як ЕНЕРГІЯ, СИЛА, ДУХ. Ієрогліф ПІДНЕБЕСНА перекладено, як ЗЕМЛЯ, ДЕРЖАВА.


    *

    "Купи істину і не продавай мудрости і вчення і розуму."
    (с) Біблія, книга Притчів


    Авторитет ІСТИНИ чи істина АВТОРИТЕТА?
    Якщо ІСТИНА – то ЯКА? Якщо АВТОРИТЕТ – то ХТО?


    "І пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними!"
    (с) Ісус Христос

    *

    "Кличе премудрість на вулиці, на площах підіймає голос свій, на головних місцях зібрання проповідує, при входах до брам міста вона каже слова свої: Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Доки насмішники будуть любити собі глузування? Доки безглузді будуть ненавидіти знання?..
    ...Як вкладати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати."

    царь Соломон (Танах)

    "І оправдана премудрість усіма дітьми її."
    Ісус Христос (Новий Заповіт)

    "Він дав нам здатність бути служителями Нового Заповіту,
    не букви, а духу, бо буква убиває, а дух оживляє."

    апостол Іван (Новий Заповіт)

    "Ми дали Мойсею книгу одкровень,
    І слід за ним відправили пророків;
    Іcусу, синові Mapії, дали ознаки ясні ми,
    І Дух Святий для зміцнення його.
    А чи не ви у всякий раз,
    Коли посланець приносив вам те,
    Що ваші душі не бажали,
    Гординею підносились?
    Одних ви брехунами називали,
    А інших просто убивали."

    Мухаммед (Коран)

    *

    Прототипи зображень символів ІНЬ-ЯН були знайдені на території України в розкопках трипільської культури, приблизно V тис. до н.е.
    Докладно в книзі Михайла Відейко: "Україна: від Трипілля до Антів", 2008

    "І сотворив Бог людину по образу Своєму, по образу Божому сотворив її; як чоловіка та жінку сотворив їх."
    (с) Біблія, книга Буття

    Зображення першої та головної букви єврейського алфавіту "Алеф" (א), як і невимовне ім’я Бога "Єгова" або "Яхве" (יהוה), символізує принцип істинного буття – взаємодію ІНЬ-ЯН.
    Докладно в книзі Давида Паланта: "Тайны еврейского алфавита", 2002

    Читаючи українське слово НЯ-НІ (батьки) в зворотньому напрямку – отримуємо китайські поняття ІНЬ-ЯН ("Дао Де Цзін" 42 вірш). В сучасній традиції цей прообраз проявляється під час шлюбу, коли наречений в чорному одязі, а наречена в білому.


    "Те, що називають християнською релігією, існувало серед стародавніх і ніколи не переставало існувати з часу створення людини."
    (с) Святий Августин

    "Слова мудрих – як голки і як вбиті цвяхи,
    і складачі їх – від одного пастиря."

    (с) Екклезіаст

    *


    Дао – Логос

    "Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог."
    "Tai chu you dao, dao yu shen tong zai, dao jiu shi shen."

    Так в Біблії на китайській мові звучить початок Євангелії ап. Івана (доказ на: www.bibleonline.ru). Поняття Логос (Слово) було введено в грецьку філософію Гераклітом. Вчення Геракліта про Логос схоже з вченням Лао-Цзи про дао.

    У 1703 р. німецький філософ, логік, математик, фізик, юрист, історик, дипломат та мовознавець Вільгельм Лейбніц описав двійкову систему числення з цифрами 0 та 1, на якій заснована сучасна комп'ютерна техніка. Йому ж належить авторство використання моделі ІНЬ-ЯН в філософських та математичних теоріях, він же зробив першу спробу перекласти "Дао Де Цзін" на Заході.

    "Хай буде слово ваше: так, так; ні, ні;
    а що більше того, те від лукавого."

    (с) Ісус Христос

    Все можливе буття існує в духовному світі [ 0 ] (дія уяви), де немає [обмежень] часу та простору. В матеріальному світі [ 1 ] (в яві) духовне буття (бытие – рос.) матеріалізується, як подія (со-бытие – рос.) в часі та просторі. Існує і зворотній зв’язок (Матв.18:18, Лук.17:21).

    *

    Щоб правильно зрозуміти усе вчення "Дао Де Цзін" достатньо прочитати перше і останнє речення зі всього вчення.

    Перше та останнє речення "Дао Де Цзін":

    "Істина, яка може бути виражена словами, не є правдива істина…"

    "Істина розумного – це діяння без [словесної] боротьби."

    *

    "Душевна людина (плотська, груба, матеріалістична) не приймає того, що від Духа Божого (Духа істини – Ів.14:17), тому що вона вважає це глупотою (41 вірш „Дао Де Цзін”); і не може розуміти, тому що про це потрібно судити духовно (вид судження без свого матеріалістичного "я" та часу – Рим.12:2)."
    1Кор.2:14

    "Сіється тіло душевне, повстає тіло духовне. Є тіло душевне, є тіло і духовне."
    1Кор.15:44

    "Що користі, брати мої, коли хто говорить, що він має віру (переконання), а діл не має? Чи може ця віра спасти його?
    ...Бо, як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва."

    Як.2:14,26

  • Вірш 1Відкрити або закрити

    Істина, яка може бути виражена словами, не є правдива ІСТИНА*. Ім'я, яке може бути названо, не є правдиве ІМ'Я.
    Вих.3:13-15; Чис.23:19; Iв.4:24; Iв.17:6; Дiї.17:22-25; Дiї.19:1,2
    * пояснення цього виразу в останньому вислові останнього (81) вірша.

    Безiменне (таємне, темне) є початок неба (духовного) та землi (матерiального), що назване iм'ям (явне, висвiтлене) – мати (матерiя, втiлення) всiх речей.
    Бут.1:1; Бут.1:27; Бут.2:24; Прип.3:19,20; Прип.8:22,23; Лук.7:35

    Тому той, хто вiльний вiд пристрастей (пробуджений), бачить чудесну таємницю iстини (духовну iстину), а хто має пристрастi, бачить її лише в кiнцевiй формi (в матерiальному проявi).
    Iв.8:3-11; Iв.8:54,55; Iв.19:30; Матв.27:54; Iв.14:17; 1Кор.2:14

    Безiменне (духовне) i що названо iм'ям (матерiальне) одного i того ж походження (вiд цiлого), але з рiзними назвами ("iнь" i "ян" – вiрш 42).
    Iв.10:30; Iв.10:37,38; Iв.17:26

    Разом вони називаються найглибшими.
    Еф.3:14-19; 1Кор.2:10

    Перехiд вiд одного найглибшого до iншого – дверi до всього чудесного.
    Iв.10:9; Iв.14:6

  • Вірш 2Відкрити або закрити

    Коли всі на землі дізнаються, що прекрасне є прекрасним, з'являється й потворне. Коли всі дізнаються, що добре є добром, виникає і зло.
    1Кор.15:56; Рим.7:7-12

    Тому буття і небуття породжують одне одного, важке і легке створюють один одного, довге та коротке взаємно співвідносяться, високе і низьке взаємно визначаються, звуки, зливаючись, приходять в гармонію, попереднє і наступне випливають один за одним.
    Еккл.3:1-8

    Тому розумний, роблячи справи, вважає за краще недіяння;
    Ів.8:10,11; Ів.8:28; Лук.22:42; Мар.10:52

    здійснюючи вчення, не вдається до слів;
    1Кор.14:21; Ів.10:37,38

    викликаючи зміни речей, не здійснює їх сам;
    Ів.8:16; Ів.8:42; Ів.16:13; Лук.10:1

    створюючи, не володіє тим, що створене;
    Ів.12:34-36; Ів.6:15

    приводячи в рух, не докладає до цього зусиль;
    Ів.10:37; Ів.5:20; Ів.14:10

    успішно завершуючи щось, не пишається.
    Іс.10:15; 1Кор.13:4-7

    Оскільки він не пишається, його заслуги не можуть бути відкинуті.
    Ів.8:54,55; Ів.17:5; Прит.4:7-9; Ів.5:39

  • Вірш 3Відкрити або закрити

    Якщо не цінувати мудреців, то в народі не буде сварок.
    Матв.10:34; Ів.16:2; Ів.17:3

    Якщо не цінувати рідкісних предметів, то не буде злодіїв серед народу.
    Матв.6:19-21

    Якщо не показувати того, що може викликати заздрість, то не будуть хвилюватися серця народу.
    Матв.4:8-10

    Тому, керуючи державою, розумний робить серця людей порожніми, а шлунки – повними. Його управління послаблює їх волю і зміцнює кістки. Він постійно прагне того, щоб у народу не було знань і пристрастей, а ті, хто мають знання не сміли б діяти.
    Мар.4:11,12; 1Пет.5:5; Рим.13:2

    Здійснення недіяння завжди приносить спокій.
    Євр.3:18; Єр.6:16

  • Вірш 4Відкрити або закрити

    Істина проста, але в застосуванні невичерпна. О, найглибша! Вона здається праматір'ю* усіх речей.
    Ів.3:6-8; 1Кор.6:19; Ів.10:34; Бут.1:26
    * в оригіналі прабатьком.

    Якщо притупити її проникливість, звільнити її від безладу, стримати її блиск, уподібнити її порошині, то вона буде здаватися ясно існуючою. Я не знаю, хто її породив, я лише знаю, що вона передує небесному владиці.
    Дан.4:32; Іс.60:19; 2Пар.2:6; Об.4:1-11

  • Вірш 5Відкрити або закрити

    Небо та земля не використовують любов людей та дозволяють всім істотам жити власним життям.
    Бут.4:6,7; Еккл.9:7; Матв.12:31; Лук.15:11,12

    Розумний не використовує любов людей та дозволяє людям жити власним життям. Хіба простір між небом та землею не схожий на ковальський міх? Чим більше в ньому порожнечі, тим довше він діє, чим сильніше в ньому рух, тим більше з нього виходить повітря.
    Бут.1:2; Бут.1:6-8; Пс.18:2

    Той, хто багато говорить, часто зазнає невдачі, тому краще знати міру.
    Прит.10:19; Еккл.9:11; Матв.6:7,8; Сир.7:14

  • Вірш 6Відкрити або закрити

    Перетворення невидимої істини – нескінченні. Істина – найглибші ворота народження. Найглибші ворота народження – корінь неба та землі. Вона існує вічно подібно нескінченній нитці, і її дія невичерпна.
    Еккл.1:7; Дан.6:26; 2Кор.4:3,4; 2Кор.4:18; Євр.11:1-3; 1Тим.1:17; Ів.3:5-12

  • Вірш 7Відкрити або закрити

    Небо та земля – довговічні. Небо та земля довговічні тому, що існують не для себе. Ось чому вони можуть бути довговічними.
    Матв.24:35; Ів.14:24; Ів.5:30; Рим.14:7,8

    Тому розумний ставить себе позаду інших, завдяки чому він виявляється попереду.
    Ів.7:18; Матв.7:12; Матв.20:16; Ів.8:54; Фил.2:3-11

    Він нехтує своїм життям, і тим самим його життя зберігається.
    Лук.17:33; Ів.5:39; Ів.10:17,18; Лук.22:42

    Чи не відбувається це через те, що він нехтує особистими інтересами? Навпаки, він діє згідно своїм особистим інтересам.
    Ів.17:5; Матв.26:63,64; 1Кор.15:42-46; Євр.8:1,2; Євр.5:5; Об.3:21

  • Вірш 8Відкрити або закрити

    Вища чеснота подібна до води.
    Ів.4:10

    Вода приносить користь усім істотам і не бореться з ними.
    Ів.13:14; Лук.6:29

    Вона знаходиться там, де люди не бажали б бути. Тому вона схожа на істину.
    Матв.23:12; Ів.3:13; Ів.6:42

    Людина, що володіє вищою чеснотою, так само, як і вода, повинна селитися ближче до землі; її серце повинно бути наповненим внутрішнім спонуканням; у відносинах з людьми вона повинна бути доброзичливою; в словах повинна бути щирою; в управлінні повинна бути послідовною; у справах повинна виходити з можливостей; в діях повинна враховувати час. Оскільки така людина, так само як і вода, не бореться з речами, вона не робить помилок.
    Ів.7:8; Дан.9:25-27; Дан.12:4; Лук.19:41-44; Ів.7:37-39; Лук.17:21; Прит.4:23

  • Вірш 9Відкрити або закрити

    Краще нічого не робити, ніж прагнути до того, щоб що-небудь наповнити.
    Матв.26:7-13

    Якщо чим-небудь гострим весь час користуватися, воно не зможе довго зберегти свою гостроту.
    Вих.20:7

    Якщо дім наповнений золотом та дорогоцінними каменями, то ніхто не в силах їх вберегти. Якщо багаті та знатні виявляють хизування, вони самі накликають на себе біду.
    Матв.6:27; Матв.6:34; Матв.6:21

    Коли справа завершена, людина повинна відійти. У цьому закон небесної істини.
    Ів.17:4-6; Ів.17:25,26; Ів.16:7; Ів.16:13; Ів.16:26-28

  • Вірш 10Відкрити або закрити

    Якщо дух та тіло будуть у єдності, чи можна зберегти його?
    Ів.10:30; Ів.14:28; Ів.16:28; Гал.4:29; Сир.37:28

    Якщо зробити дух м'яким, чи можна стати безпристрасним подібно новонародженому?
    Плач.4:10-13; Гал.6:8; Ів.5:26; 1Ів.3:15; Ів.4:10; Прит.5:15; Бут.1:6; Ів.4:14; Матв.14:29,30; Пісн.8:7; 3Цар.11:38

    Якщо споглядання стане чистим, можливі тоді помилки?
    Матв.7:21; Ів.14:6

    Чи можливо любити народ та керувати країною, не вдаючись до мудрості?
    Лук.7:33-35; Мар.2:17

    Чи можливі перетворення в природі, якщо слідувати м'якості?
    Іс.45:7

    Чи можливо здійснення недіяння, якщо пізнати всі взаємовідносини в природі?
    Ів.8:55; Ів.10:34; Ів.14:12

    Створювати і виховувати створене; створюючи, не володіти тим, що створене; приводячи в рух, не докладати до цього зусиль; керуючи, не вважати себе володарем – ось що називається глибокою благодаттю.
    Мар.10:42-45; Ів.18:36; 3Ів.1:4; 1Ів.3:18; 1Ів.2:1-5

  • Вірш 11Відкрити або закрити

    Тридцять спиць з'єднуються в одній ступиці, утворюючи колесо, але вживання колеса залежить від порожнечі між спицями. З глини роблять посудини, але вживання посудин залежить від порожнечі в них. Пробивають двері та вікна, щоб зробити будинок, але користування будинком залежить від порожнечі в ньому. Ось чому корисність чого-небудь наявного залежить від порожнечі.
    Дан.8:14; Євр.9:11,12; Євр.9:24; 1Кор.6:19; Матв.23:25-28; Лук.9:62; Дії.19:19; Матв.13:44; Матв.5:5; Еккл.12:7; Еккл.3:21; Ів.3:6-8; Прит.25:28

  • Вірш 12Відкрити або закрити

    П'ять кольорів наповнюють зір. П'ять звуків наповнюють слух. П'ять смакових відчуттів наповнюють смак.
    Пс.49:12; Дії.17:24,25; Матв.25:40; Прит.18:21

    Швидка їзда та полювання хвилюють серце.
    Еккл.9:7-10; Еккл.11:10

    Коштовні речі змушують людину чинити злочини. Тому розумний прагне зробити своє життя наповненим відчуттями, а не мати красиві речі. Він відмовляється від останнього і обмежується першим.
    Прит.11:28; Йов.31:25-28; Матв.6:31-33

  • Вірш 13Відкрити або закрити

    Слава та ганьба подібні страху. Знатність подібна великому нещастю в житті. Що значить, слава та ганьба подібні страху? Це означає, що нижчестоячі люди здобувають славу зі страхом і втрачають її також зі страхом.
    Ів.8:23; 1Ів.4:18; Прит.1:7

    Що значить, знатність подібна великому нещастю в житті? Це значить, що я маю велике нещастя, тому що я дорожу самим собою. Коли я не буду дорожити самим собою, тоді у мене не буде і нещастя. Тому знатний, самовіддано служачи людям, може жити серед них. Добрий, той хто самовіддано служить людям, може перебувати серед них.
    Мар.10:45; Лук.19:37-40; Матв.21:46

  • Вірш 14Відкрити або закрити

    Дивлюся на неї і не бачу, а тому називаю її невидимою. Слухаю її і не чую, тому називаю її нечутною. Намагаюся схопити її і не можу, тому називаю її мізерною. Не потрібно прагнути дізнатися про джерело її, тому що вона єдина з нами. Її верх не освітлений, її низ не затемнений. Вона нескінченна і не може бути названою. Вона знову повертається до небуття. Її називають формою без форми, образом без істоти. Тому вважають її неясною та туманною. Зустрічаюся з нею і не бачу обличчя її, іду за нею і не бачу спини її. Дотримуючись стародавньої істини, оволодівши існуючими речами, можна пізнати давній початок. Це називається принципом істини.
    2Кор.3:18; 1Ів.2:14; Ів.8:25-27

  • Вірш 15Відкрити або закрити

    У давнину ті, хто був здатний до вченості, знали дрібні та найтонші речі.
    Прим.Сол.7:21-28

    Але іншим їх глибина невідома. Оскільки вона невідома, я довільно даю їм опис: вони були несміливими, ніби переходили взимку потік;
    Матв.5:3

    вони були нерішучими, як ніби боялися своїх сусідів;
    Матв.5:5

    вони були важливими, як гості;
    Матв.5:9; Прит.22:29

    вони були обережними, ніби переходили по таючому льоду;
    Матв.17:24-27; 1Кор.8:13

    вони були простими подібно необтесаному дереву;
    Пс.18:8; Матв.10:16

    вони були неосяжними, подібно долині;
    Матв.13:54; Мар.6:2

    вони були непроникними, подібно каламутній воді.
    Ів.6:51-53; Ів.6:60-63; Ів.6:66-69

    Це були ті, які, дотримуючись спокою, уміли брудне зробити чистим.
    Мар.7:14,15

    Це були ті, які своїм умінням зробити довговічний рух спокійним, сприяли життю.
    Матв.11:28-30; Еккл.9:16-18

    Вони дотримувалися істини і не бажали зайвого. Не бажаючи зайвого, вони обмежувалися тим, що існує, і не створювали нового.
    Матв.5:17; Еккл.1:9-11; Іс.45:7; Іс.66:22; Об.21:5

  • Вірш 16Відкрити або закрити

    Потрібно зробити своє серце максимально неупередженим, твердо зберігати спокій, і тоді всі речі будуть змінюватися самі собою, а нам залишиться лише споглядати їх повернення.
    Матв.6:27; Йов.21:23-25; Еккл.9:17; Ів.8:6-8; Євр.3:18

    В світі – велика різноманітність речей, але усі вони повертаються до свого початку.
    Еккл.1:7; Еккл.9:5; Еккл.12:7

    Повернення до початку називається спокоєм, а спокій називається поверненням до суті. Повернення до суті називається постійністю.
    Євр.3:18; Еккл.7:14; Чис.23:19; Як.1:17

    Знання постійності називається досягненням ясності, а незнання постійності призводить до безладу і в результаті до зла.
    Ів.8:55; Ів.16:2,3

    Той, хто знає постійність стає досконалим; той, хто досяг досконалості, стає справедливим; той, хто знайшов справедливість, стає правителем.
    Ів.18:36,37

    Той, хто стає правителем, слідує небу. Той, хто слідує небу, слідує істині.
    Матв.7:21; Ів.14:10; Ів.3:12

    Той, хто слідує істині, вічний, і до кінця життя такий правитель не наражатиметься на небезпеку.
    Пс.61:8; Ів.8:54; 2Кор.4:3,4; Гал.6:7,8; Ів.14:12; Об.3:21

  • Вірш 17Відкрити або закрити

    Найкращий правитель той, про якого народ знає лише те, що він існує. Дещо гірші ті правителі, які вимагають від народу щоб народ їх любив та прославляв. Ще гірші ті правителі, яких народ боїться, та гірші за всіх ті, яких народ зневажає.
    Ос.6:6; Матв.5:23,24; Матв.25:40; Мар.10:42-44

    Тому, хто не заслуговує довіри – не користується довірою людей. Хто вдумливий і стриманий у словах, успішно здійснює справи, – і народ говорить, що він слідує природності.
    Ів.9:31-33

  • Вірш 18Відкрити або закрити

    Коли усунули велику істину, з'явилися "людинолюбство" та "справедливість".
    Лук.18:19; 1Ів.1:5; 1Ів.2:9; 1Ів.2:11; 1Ів.4:20; 1Ів.5:20

    Коли з'явилося мудрування, виникло і велике лицемірство.
    Йов.34:19; Прит.27:19; Повт.10:14-19; Матв.5:46-48; Як.2:8-10; 1Кор.4:6

    Коли родичі в розбраті, тоді з'являються "синівська шанобливість" та "батьківська любов".
    1Кор.7:14; Матв.6:33

    Коли в державі панує безлад, тоді з'являються і "вірні слуги".
    Єзек.34:10; Соф.3:13; Лук.4:18-20; Ів.10:11-15; 1Ів.2:27

  • Вірш 19Відкрити або закрити

    Коли будуть усунуті мудрування та вченість, народ буде щасливішим у сто крат; коли будуть усунені "людинолюбство" та "справедливість", народ повернеться до синівської шанобливості та батьківської любові; коли будуть знищені хитрість та нажива, зникнуть злодії та розбійники. Всі ці речі походять від нестачі знань.
    Дії.19:18-20

    Просто потрібно вказувати людям, що вони повинні бути простими та скромними, зменшувати особисті бажання та звільнятися від пристрастей.
    Матв.11:25-30

  • Вірш 20Відкрити або закрити

    Коли буде знищена вченість, тоді не буде і печалі.
    Еккл.1:18

    Яка незначна різниця між обіцянкою та лестощами і яка велика різниця між добром та злом!
    1Цар.16:7; Сир.37:7,8; Іс.7:14,15; Бут.3:5

    Треба уникати того, чого люди бояться.
    1Ів.4:18

    О! Який хаотичний світ, де все ще не встановлений порядок.
    Прит.13:24; 1Тим.3:4-5

    Всі люди радісні, ніби присутні на урочистому частуванні або святкують прихід весни.
    Матв.22:1-3

    Тільки я один спокійний і не виставляю себе на світло.
    Ів.7:3-8

    Я подібний до дитини, яка не з'явилася на світ. О! Я лечу! Здається, немає місця, де міг би зупинитися.
    2Кор.3:17

    Всі люди сповнені бажань, тільки я один подібний до того, хто відмовився від усього. Я серце безумної людини. О, яке воно порожнє! Всі люди сповнені світла. Тільки я один подібний до того, хто занурений у морок. Всі люди допитливі, тільки я один байдужий. Я подібний до того, хто мчить в світовому просторі і не знає, де йому зупинитися. Всі люди виявляють свою здатність, і тільки я один схожий на дурного й низького.
    1Кор.3:19; Як.4:5,6; Іс.53:2-6

    Тільки я один відрізняюся від інших тим, що бачу основу в їжі.
    Ів.4:31,32; Прит.15:14

  • Вірш 21Відкрити або закрити

    Зміст великої проникливості підпорядковується тільки істині.
    Рим.8:9; Ів.14:10; Ів.12:49; 1Кор.7:23; Ів.15:15

    Істина безтілесна.
    Ів.4:24; Лук.24:39; Рим.2:28,29; Рим.8:1,2; Рим.8:5; Гал.4:29; 1Ів.3:24

    Істина туманна та невизначена. Проте у її туманності та невизначеності містяться образи. Вона туманна та невизначена. Проте у її туманності та невизначеності приховані речі. Вона глибока та темна. Проте в її глибині та темноті приховані найтонші частки. Ці найтонші частки мають вищу дійсність та достовірність.
    Ів.3:8; Ів.16:12-14

    З давніх часів до наших днів її суть незмінна. Тільки слідуючи їй, можна пізнати початок всіх речей. Яким чином ми пізнаємо початок всіх речей? Тільки завдяки їй.
    Ів.17:25,26; 1Ів.4:1-13

  • Вірш 22Відкрити або закрити

    В давнину говорили: «збиткове стає досконалим, криве – прямим, пусте – наповненим, старе змінюється новим; прагнучи до малого, досягаєш багато чого; прагнення отримати багато веде до помилок».
    Лук.11:35; Лук.5:37-39; Сир.9:13

    Тому розумний прислуховується до цього повчання. Розумний виходить не тільки з того, що сам бачить, тому може бачити ясно; він не вважає правим тільки себе, тому може володіти істиною; він не прославляє себе, тому має заслужену славу, він не звеличує себе, тому він старший серед інших. Він нічому не протистоїть, тому він непереможний.
    Сир.37:15-20

    Слова давніх: «збиткове стає досконалим...» – хіба це пусті слова? Вони дійсно вказують людині шлях до правдивої досконалості.
    Лук.18:9-14; Лук.15:10-32

  • Вірш 23Відкрити або закрити

    Треба менше говорити, слідувати природності.
    Вих.20:9,10; Мар.2:27,28; Матв.12:5-8

    Швидкий вітер не триває весь ранок, сильний дощ не протримається весь день. Хто робить все це? Небо та земля. Навіть небо та земля не можуть зробити що-небудь довговічним, тим більше людина. Тому вона служить істині. Хто служить істині (природі), той тотожний істині (природний). Хто служить благодаті (щастю), той тотожний благодаті (щасливий).
    1Кор.11:3; Гал.3:28

    Той, хто віддає, тотожний відданому.
    Лук.6:45

    Той, хто тотожний істині, набуває істину.
    Матв.22:37-40; Лук.10:27,28; Матв.25:40; Матв.25:45

    Той, хто тотожний благодаті, набуває благодать.
    Мар.9:41; Матв.7:12

    Той, хто тотожний відданому, набуває тільки віддане.
    1Ів.4:8; Рим.8:28

    Тільки сумніви породжують зневіру.
    Як.1:8; Матв.6:24; Лук.14:27-33; Лук.15:17-19; Лук.15:31; Пс.138:7,8

  • Вірш 24Відкрити або закрити

    Хто піднявся навшпиньки, не може так довго стояти. Хто робить великі кроки, не може так довго йти. Хто сам себе виставляє на світ, той не блищить. Хто сам себе вихваляє, той не здобуде слави. Хто нападає, не досягає успіху. Хто сам себе підносить, не може стати старшим серед інших. Якщо виходити з істини, все це називається зайвим бажанням та марною поведінкою. Таких ненавидять всі істоти. Тому людина, що володіє істиною, не робить цього.
    1Кор.13:2-8; Ів.15:13

  • Вірш 25Відкрити або закрити

    Ось річ, в хаосі виникає, перш неба та землі народилася! Вона беззвучна! Вона позбавлена форми! Самотньо стоїть вона і не змінюється. Всюди діє і не має перешкод. Її можна вважати матір'ю землі.
    Лук.7:35; Прит.3:18-22; Прит.8:12-32

    Я не знаю її імені. Позначаючи ієрогліфом, назву її „дао” (істина); довільно даючи їй ім'я, назву її великою. Велика – вона в нескінченному русі. Що знаходиться в нескінченному русі не досягає межі. Не досягаючи межі, вона повертається до свого початку.
    Еккл.1:7; Ів.7:38

    Ось чому велика істина, велике небо, велика земля, великий також і правитель. У Всесвіті є чотири великих, і серед них – правитель.
    Об.17:14; Об.21:22-24; Ів.8:12

    Людина слідує законам землі. Земля слідує законам неба. Небо слідує законам істини, а істина слідує самій собі.
    Лук.11:2; Лук.17:20-21; Ів.5:38,39

  • Вірш 26Відкрити або закрити

    Важке є основою легкого. Спокій є головним в русі. Тому розумний, крокуючи весь день, не відходить від воза з важким вантажем. Хоча він живе прекрасним життям, але він у нього не занурюється.
    Сир.33:14; Вих.4:11

    Чому володар десяти тисяч возів, зайнятий собою, так зневажливо дивиться на світ? Нехтування руйнує його основу, а його квапливість призводить до втрати влади.
    Прит.25:28; Повт.28:12; Еккл.3:11

  • Вірш 27Відкрити або закрити

    Той, хто вміє йти не залишає слідів. Той, хто вміє говорити не допускає помилок. Хто вміє рахувати, не користується інструментом для рахунку. Хто вміє закривати двері, не вживає запор і закриває їх так міцно, що відкрити їх неможливо. Хто вміє зав'язувати вузли, не вживає мотузку, але зав'язує так міцно, що розв'язати неможливо.
    2Кор.3:14; Об.5:5

    Тому розумний постійно вміло рятує людей і не залишає їх. Він завжди вміє рятувати істоти, тому він не залишає їх. Це називається глибокою мудрістю. Таким чином, чеснота є вчителем недобрих, а недобрі – її опорою.
    Ів.13:7; Ів.14:18; 2Кор.6:16; Євр.8:10; Лук.11:13; Прит.9:1-6

    Якщо недобрі не цінують свого вчителя і доброчесність не любить свою опору, то вони, хоч і вважають себе розумними, занурені в сліпоту. Ось що найбільш важливо і глибоко.
    Лук.11:35; Матв.23:24; Матв.15:12-14; 1Кор.1:20

  • Вірш 28Відкрити або закрити

    Хто знаючи свою хоробрість, зберігає скромність, той подібно гірничого струмка стає головним в країні. Хто став головним в країні, той не залишає постійної благодаті і повертається до стану немовляти.
    Матв.18:3; 1Кор.14:20

    Хто, знаючи святкове, зберігає для себе буденне, той стає прикладом для всіх.
    Мар.2:27,28; Сир.33:3-12

    Хто став прикладом для всіх, той не відривається від постійної благодаті і повертається до початкового.
    Матв.6:5-8

    Хто, знаючи свою славу, зберігає для себе безвість, той стає головним в країні.
    Ів.6:15

    Хто став головним в країні, той досягає досконалості в постійній благодаті і повертається до природності. Коли природність розпадається, вона перетворюється на засіб, за допомогою якого розумний стає керуючим і великий порядок не руйнується.
    Еккл.12:7; Ів.14:18-21; Лук.20:17,18

  • Вірш 29Відкрити або закрити

    Якщо хто-небудь силою намагається оволодіти країною, то, бачу я, він не досягає своєї мети. Країна подібна таємничій посудині, до якої не можна доторкнутись. Якщо хто-небудь торкнеться її, то зазнає невдачі. Якщо хто-небудь схопить її, то її втратить.
    Еккл.9:11

    Тому одні істоти йдуть, інші – йдуть за ними; одні розквітають, інші висихають; одні зміцнюються, інші слабшають; одні створюються, інші руйнуються. Тому розумний відмовляється від надмірностей, усуває розкіш та марнотратство.
    Матв.8:20; Матв.16:24-26; Ів.10:25-29

  • Вірш 30Відкрити або закрити

    Хто служить голові народу за допомогою істини, не підкоряє інші країни за допомогою військ, бо це може обернутися проти нього.
    Матв.26:51-54; Дії.1:8; Дії.13:47,48

    Де побували війська, там ростуть терен, і колючки. Після великих воєн настають голодні роки.
    Матв.13:24-30

    Майстерний полководець перемагає і на цьому зупиняється, і він не насмілюється здійснювати насильство. Він перемагає і себе не прославляє. Він перемагає і не нападає. Він перемагає і не пишається. Він перемагає тому, що його до цього змушують. Він перемагає, хоча він і не войовничий.
    Лук.20:20-39

    Коли істота, повна сил, стає старою, то це називається відсутністю істини. Хто не дотримується істини, загине раніше часу.
    Іс.65:20; Ів.5:26; Єзек.18:31,32; 2Кор.13:11

  • Вірш 31Відкрити або закрити

    Хороше військо – засіб, що породжує нещастя, його ненавидять всі істоти. Тому людина, яка служить істині, його не вживає.
    Матв.4:8-11; Матв.26:52-54

    Шляхетний правитель під час миру у відношенні сусідніх країн воліє бути поступливим і лише на війні застосовує насильство. Військо – знаряддя нещастя, тому шляхетний правитель не прагне використовувати його, він застосовує його, тільки коли його до цього змушують. Головне полягає в тому, щоб дотримуватися спокою, а в разі перемоги себе не прославляти. Прославляти себе перемогою – це значить радіти вбивству людей. Той, хто радіє вбивству людей, не може завоювати співчуття в країні. Благополуччя створюється повагою, а нещастя походить від насильства.
    Прит.15:28; Прит.16:18

    Зліва будуються начальники флангів, справа стоїть полководець. Кажуть, що їх потрібно зустріти похоронною процесією. Якщо вбивають багатьох людей, про це треба гірко плакати. Перемогу слід відзначати похоронною процесією.
    Ос.6:6; Як.2:13

  • Вірш 32Відкрити або закрити

    Істина вічна та безіменна. Хоча вона мізерна, але ніхто в світі не може її підпорядкувати собі.
    Повт.32:39; Як.4:5,6

    Якщо знать та правителі зможуть її дотримуватися, то всі істоти самі стають спокійнішими. Тоді небо і земля зіллються в гармонії, настануть щастя і благополуччя, а народ без наказу заспокоїться.
    Повт.5:29

    При встановленні порядку з'явилися імена. Оскільки виникли імена, потрібно знати межу їх використання. Знання межі дозволяє позбутися від небезпеки.
    1Кор.15:22; 1Кор.15:45-50

    Коли істина знаходиться у світі, усі істоти прагнуть до неї, подібно до того, як гірські струмки течуть до річок і морів.
    Еф.4:11-16; 1Ів.3:15

  • Вірш 33Відкрити або закрити

    Хто знає людей, той розумний. Хто знає себе просвітлений. Переможець людей сильний. Хто перемагає самого себе могутній. Знаючий достаток багатий. Хто діє із завзятістю, має волю. Хто не втрачає свою природу, довговічний. Хто вмер, але не забутий, той безсмертний.
    Ів.5:39; 1Тим.6:13-16; 1Тим.4:16; Лук.15:17

  • Вірш 34Відкрити або закрити

    Велика істина присутня всюди. Вона може знаходитися як зправа, так і зліва.
    Пс.138:7,8

    Завдяки їй народжується все, що існує і не припиняє свого зростання.
    Лук.12:28; Пс.21:11; Пс.138:15; Матв.13:31,32; Бут.5:1,2

    Вона здійснює подвиги, але слави собі не бажає. З любов'ю виховуючи всі істоти, вона не вважає себе їх володарем.
    Матв.11:27; Ів.8:50 Ів.5:45; Матв.20:25-28; Прит.3:33-35

    Вона ніколи не має власних бажань, тому її можна назвати незначною.
    Лук.17:20,21; Ів.14:10

    Усе, що існує повертається до неї, але вона не розглядає себе їх володарем.
    Матв.18:18; Ів.10:30-38; Лук.4:16-21; Еккл.12:7; Ів.14:12; Ів.14:28; Ів.16:7-16

    Її можна назвати великою. Вона стає великою, тому що ніколи не вважає себе такою.
    Ів.13:12-15; Ів.14:8-10; 1Ів.4:12; Як.4:5,6; 1Ів.4:20; 1Ів.2:9

  • Вірш 35Відкрити або закрити

    До того, хто представляє собою великий образ істини, приходить весь народ. Люди приходять, і він їм не заподіює шкоди. Він приносить їм мир, спокій, музику та їжу. Навіть мандрівник у нього зупиняється.
    Мар.12:10-12; Лук.19:47,48

    Коли істина виходить з уст, вона прісна та неприємна. Вона невидима, і її не можна почути.
    Ів.8:43; Ів.8:47; Ів.7:15-18

    Але у дії вона невичерпна.
    Матв.13:54

  • Вірш 36Відкрити або закрити

    Щоб щось стиснути, необхідно спочатку розширювати. Щоб щось послабити, потрібно спочатку зміцнювати. Щоб щось знищити, необхідно спочатку зрощувати. Щоб щось у когось відняти, потрібно спочатку дати. Це називається глибокою істиною.
    Матв.7:12; 1Кор.15:33-36; Мар.4:13,14; Ів.11:25; Кол.3:1-4

    М'яке і слабке перемагається твердим і сильним, а тверде і сильне м’яким і слабким.
    1Кор.1:27

    Як риба не може покинути глибину, так і держава не повинна відкривати простим людям свої досконалі методи управління.
    Мар.4:9-13; Матв.22:11-14; Дії.7:22; Іс.36:6; Іс.42:1-4; Еф.6:12; Дан.7:27; Ів.18:33-37; Об.21:22-24

  • Вірш 37Відкрити або закрити

    Істина постійно прагне до рівноваги, проте немає нічого такого, що б вона не робила заради спокою. Якщо знать та правителі будуть її дотримуватися, то всі істоти будуть виправлятися самі собою. Якщо ті, які виправилися, захочуть діяти, то я буду заспокоювати їх за допомогою простого буття без імені.
    Євр.7:1-4; Євр.7:7; Євр.7:22-28

    Просте буття, яке не володіє ім'ям, для себе нічого не бажає. Відсутність бажання приносить спокій, і тоді порядок в країні сам собою встановиться.
    Матв.11:25-30; Ів.3:16; 1Ів.4:11

  • Вірш 38Відкрити або закрити

    Людина з вищою благодаттю не прагне робити добрі справи, тому така людина доброчесна. Людина з нижчою благодаттю прагне робити добрі справи на показ, тому така людина не доброчесна. Людина з вищою благодаттю здійснює недіяння. Людина з нижчою благодаттю діяльна, і її дії нарочиті. Хто володіє вищою любов’ю до людини стримує себе, здійснюючи недіяння. Людина вищої справедливості діяльна, і її дії нарочиті. Людина, яка в усьому дотримується ритуалу, діє, сподіваючись на взаємність.
    Рим.13:10; Сир.19:18; Матв.6:3-8

    Якщо вона не зустрічає взаємності, то вона вдається до покарань.
    Матв.24:10-12; Матв.19:16-22

    Ось чому благодать з'являється тільки після втрати істини; любов – після втрати благодаті; справедливість – після втрати любови; ритуал – після втрати справедливості. Ритуал – це ознака відсутності довіри і відданості. У ритуалі – початок смути.
    Дії.6:9-14; Дії.7:48-60

    Внутрішня суть – це істина, це головне; а зовнішній вигляд – це початок невігластва. Тому велика людина бере істотне і залишає другорядне.
    Іс.7:14,15; Матв.23:25; 2Кор.4:16; Матв.7:17; Матв.7:20; Ів.12:24; Ів.15:2; Ів.15:4; Ів.15:8

    Вона користується плодом і незважає на його прикраси. Вона віддає перевагу головному і відмовляється від другорядного.
    1Кор.13:11; Гал.4:1,2; Ів.15:15,16

  • Вірш 39Відкрити або закрити

    Ось ті, які з давніх часів знаходяться в єдності*. Завдяки єдності небо стало чистим, земля – спокійною, дух – чуйним, долина – квітучою. Завдяки єдності почали народжуватися всі істоти. Завдяки єдності знать та правителі стають зразком у світі. Ось що створює єдність.
    Іс.57:21; Єзек.18:32; Єзек.33:11; 1Кор.14:33; 2Кор.13:11; Матв.25:34-40
    * про єдність в 42 вірші.

    Якщо небо не чисте – воно гримить блискавками, якщо земля не спокійна – вона розколюється, якщо дух не чуйний – він зникає, якщо долини не цвітуть – вони перетворюються на пустелю, якщо речі не народжуються – вони зникають. Якщо знать та правителі не є прикладом благочестя, вони будуть повалені.
    Матв.25:41-45; Матв.22:11-14; 1Кор.1:20

    Незнатні є основою для знатних, а низьке – підставою для високого. Тому знать та правителі самі називають себе самотніми, сірими, нещасливими. Це відбувається тому, що вони не розглядають незнатних як свою основу. Це помилковий шлях. Якщо розібрати воза, на якому сидиш, що залишиться? Не можна вважати себе дорогоцінним, як алмаз, а треба бути простим, як камінь.
    Прит.27:24; Рим.13:1; Ів.19:9-12; 1Тим.6:1; Кол.4:1

  • Вірш 40Відкрити або закрити

    Перетворення в протилежне є дія істини, слабкість є властивість істини.
    Як.4:6; Іс.53:7-12

    В світі всі речі народжуються з буття, а буття народжується з небуття.
    Повт.29:29; Ам.3:7; Як.2:18; 1Кор.2:10; 1Ів.2:27; Єзек.36:27; Лук.17:21

  • Вірш 41Відкрити або закрити

    Людина вищої вченості, дізнавшись про істину, прагне до її здійснення.
    Лук.2:40; Дан.9:24-27; Зах.9:9; Лук.19:41-44; Ів.17:4; Ів.19:30

    Людина середньої вченості, дізнавшись про істину, то дотримується її, то її порушує.
    Прит.24:16; 1Ів.2:1,2

    Людина нижчої вченості, дізнавшись про істину, піддає її глузуванню.
    Матв.7:6; Прит.12:23; Дії.17:32; Гал.6:7,8

    Якщо вона не піддавалася б глузуванню, не була б істиною.
    Матв.22:14; Дії.17:32

    Тому існує приказка: хто дізнається істини, схожий на темного; хто проникає в істину, схожий на відступаючого; хто на висоті істини, схожий на заблудшого; людина вищої чесноти схожа на просту; великий освічений схожий на невігласа;
    Іс.53:5; Іс.53:7; Матв.13:57; Ів.8:48-50; Ів.10:17-20

    безмежне добродіяння схоже на його недолік; поширення добродіяння схоже на його розкрадання; істинна правда схожа на її відсутність.
    Лук.11:35; Еф.4:17-25

    Великий квадрат не має кутів; велика посудина не має краю; сильний звук не можна почути; великий образ не має форми. Істина прихована від нас і не має імені. Але тільки вона здатна допомогти усім істотам і привести їх до досконалості.
    Ів.3:8; Іс.6:10

  • Вірш 42Відкрити або закрити

    Істина породжує [гармонійну] єдність, [гармонійна] єдність породжує [взаємодію] двох [протилежностей], дві [протилежності] породжують третє (рух, силу, енергію), третє породжує все*.
    Євр.1:5; 2Кор.3:6; Ів.14:16-28; Ів.3:1-21; Мар.4:26-34
    * в оригіналі „Дао родить 1, 1 родить 2, 2 родить 3, 3 родить все”, цей вірш розкриває знак ІНЬ-ЯН.

    Все, що існує, містить у собі протилежності інь і ян, наповнені енергією, – це і утворює гармонію.
    Матв.19:17; Матв.20:15; Лук.11:13

    Люди не люблять імена «одинокий», «сірий», «нещасливий». Між тим гуни та вани цими іменами називають себе.
    Лук.9:58

    Тому речі підносяться, коли їх принижують, і принижуються, коли їх підносять.
    Матв.19:30; Лук.14:11; Сир.2:5

    Чого навчають люди, тому навчаю і я: сильні й жорстокі не помирають своєю смертю. Цим я керуюся у своєму навчанні.
    Матв.13:54; Мар.10:18; Матв.10:34-38; Лук.11:13; Лук.23:46; Еккл.12:7

  • Вірш 43Відкрити або закрити

    На землі найслабші перемагають найсильніших.
    1Кор.1:26-29; Дан.7:27; Еф.6:12; Об.21:23,24; Дії.26:22-32

    Небуття проникає скрізь і всюди.
    Прем.Сол.7:24; Євр.4:12; 1Кор.2:10; Сир.42:18-20

    Ось чому я знаю користь від недіяння. На землі немає нічого, що можна було б порівняти з вченням, що не вдається до слів, і користю від недіяння.
    Прит.10:19; Матв.6:5-8; Євр.4:3; Євр.3:18; 1Пет.3:1,2; Мар.4:18,19; Єр.6:19; Матв.11:28-30; 1Кор.14:14,15; 1Кор.14:21; Іс.29:24; Як.1:5-8; Як.1:17; Рим.8:26

  • Вірш 44Відкрити або закрити

    Що цінніше – слава чи життя?
    Ів.10:18; Ів.8:53-58

    Що дорожче – життя чи багатство?
    Іс.35:31; Матв.16:26

    Що важче пережити – придбання чи втрату?
    Ів.6:61; Ів.16:12

    Хто багато збирає, той понесе великі втрати.
    Лук.12:16-21

    Хто багато накопичує, той матиме великі збитки. Хто знає міру, у того не буде невдачі. Хто знає межу, той не буде наражатися на небезпеку. Він може стати довговічним.
    1Тим.6:6; Прит.16:16; Сир.37:8

  • Вірш 45Відкрити або закрити

    Велика досконалість схожа на недосконале, але її дія не може бути порушена; велика повнота схожа на порожнечу, але її дія невичерпна. Велика прямота схожа на кривизну; велика проникливість схожа на глупість; великий оратор схожий на заїку.
    Ів.6:60-63; Іс.53:1,2

    Ходьба перемагає холод, спокій перемагає спеку. Спокій створює порядок у світі.
    1Кор.14:33

  • Вірш 46Відкрити або закрити

    Коли в країні панує істина, за допомогою конів орють землю; коли в країні відсутня істина, бойові коні пасуться в околицях. Немає більшого нещастя, ніж незнання межі своєї пристрасті, і немає більшої небезпеки, ніж прагнення до придбання багатств. Той, хто вміє задовольнятися простотою, завжди задоволений своїм життям.
    Прит.4:23; Прит.25:28; 1Тим.6:6; Прит.1:19-33; Лук.7:33-35

  • Вірш 47Відкрити або закрити

    Не виходячи з двору, можна пізнати світ. Не виглядаючи з вікна, можна бачити природну істину. Чим далі йдеш, тим менше пізнаєш. Тому розумний не ходить, але пізнає все. Не бачачи речей, він проникає в їх сутність. Не діючи, він домагається успіху.
    Сир.37:17-20; Ів.4:23,24; Лук.17:20,21; Матв.7:5; 1Тим.4:16; Ів.7:17; 1Ів.2:14; Матв.5:17-22

  • Вірш 48Відкрити або закрити

    Хто вчиться, з кожним днем збільшує свої знання. Хто служить істині, день у день зменшує свої бажання.
    Лук.22:42; Лук.11:1,2

    У безперервному зменшенні бажань людина доходить до недіяння. Немає нічого такого, що б не зробило недіяння. Тому оволодіння землею завжди здійснюється за допомогою недіяння.
    Мар.13:11; Рим.11:5-8

    Хто діє, не в змозі опанувати землею.
    Еф.2:8,9; 2Фесс.3:8-15; Євр.5:7-14; Дії.2:22-24; Ів.14:10

  • Вірш 49Відкрити або закрити

    Розумний не має свого серця. Його серце складається з сердець народу.
    Рим.12:15

    Добрим я роблю добро і недобрим також роблю добро. Таким чином і виховується чеснота. Щирим я вірний і нещирим також вірний. Таким чином і виховується щирість.
    Мих.7:6; Лук.14:26; Мар.12:31; Матв.5:43-48

    Розумний живе у світі спокійно і в своєму серці збирає думки народу. Він дивиться на народ, як на своїх дітей.
    Мар.8:27; Мар.10:24; Ів.13:33-35

  • Вірш 50Відкрити або закрити

    Люди народжуються і вмирають. З десяти осіб три йдуть до життя, три – до смерті. З кожних десяти ще є три людини, які вмирають від своїх діянь.
    Дан.12:2; Дан.12:9; Дан.12:13; Єзек.18:20; Об.2:17; Об.3:21

    Чому це так? Це відбувається тому, що у них занадто сильне прагнення до життя.
    Мар.8:35; Єзек.18:4; Ів.12:25; 1Ів.3:15

    Є і такий, хто вміло володіє життям. Він, йдучи по землі, не боїться носорога та тигра, вступаючи в битву, не боїться озброєних солдат. Носорогу нікуди встромити в нього свій ріг, тигрові ніде накласти на нього свої кігті, а солдатам нікуди вразити його мечем. У чому причина? Це відбувається тому, що для нього не існує смерті.
    Дан.6:19-23; Бут.4:7; Прит.22:29; Еккл.9:11; Повт.32:39; 1Кор.15:54; Рим.8:6

  • Вірш 51Відкрити або закрити

    Істина породжує речі, благодать зрощує їх. Речі оформляються, форми завершуються.
    Пс.138:13-16; Сир.38:32-35; Іс.29:16; Іс.45:9; Рим.9:21-25

    Тому немає речі, яка не підкорялася б істині і не цінувала б благодать. Істина шанована, благодать цінима, тому що вони не віддають наказів, а слідують природності.
    Матв.23:37; Ів.10:3-6; Ів.16:2,3

    Істина породжує речі, благодать зрощує їх, плекає їх, виховує їх, удосконалює їх, робить їх зрілими, доглядає за ними, підтримує їх.
    1Кор.13:9-11; Прем.Сол.12:1; 1Кор.15:28; Пс.18:2; Пс.113:10-12

    Створювати і не присвоювати, творити і не хвалитися, будучи старшим, не повелівати – ось що називається найглибшою благодаттю.
    Мар.9:35; Ів.10:34-36; Фил.3:13-19

  • Вірш 52Відкрити або закрити

    На землі є початок, і цей початок – мати землі. Коли буде осягнута мати, то можна дізнатися і її дітей.
    Лук.7:33-35; Прит.3:19-24; Прит.8:22-26

    Коли вже відомі її діти, то знову потрібно пам'ятати про їх матір.
    Вих.20:12; Матв.6:6; Матв.13:54

    У такому разі до кінця життя у людини не буде небезпеки.
    Ів.3:21; Прит.1:20-33

    Якщо людина залишає свої бажання і звільняється від пристрастей, то до кінця життя не буде в неї втоми. Якщо ж вона розпускає свої пристрасті і поглинена своїми справами, то не буде порятунку від бід.
    Матв.6:31-34

    Бачення найдрібнішого називається проникливістю.
    Сир.37:17-19

    Збереження слабкості називається могутністю.
    Лук.6:29-36

    Слідувати сяйву істини, осягати її найглибший сенс, не накликати на людей нещастя – це і є дотримання стабільності.
    1Ів.1:5; 1Ів.5:20; Ів.4:23,24; 2Кор.3:6

  • Вірш 53Відкрити або закрити

    Якби я володів знанням, то йшов би по великій дорозі. Єдина річ, якої я боюся, – це вузькі стежки. Велика дорога абсолютно рівна, але народ любить стежки.
    Прит.23:19; Іс.53:6; Матв.9:36; Матв.9:12,13

    Якщо палац розкішний, то поля вкриті бур'янами і хлібосховища абсолютно порожні. Знать одягається в розкішний одяг, носить зброю, не задовольняється звичайною їжею і накопичує зайві багатства. Все це називається розбоєм і хвастощами. Це є порушенням істини.
    Матв.23:14; Матв.23:5-7; Лук.18:1-8; Як.2:18

  • Вірш 54Відкрити або закрити

    Хто вміє міцно стояти, того не можна перекинути. Хто вміє спертися, того не можна звалити. Сини і онуки збережуть пам'ять про нього.
    Прит.17:6; 2Цар.18:18; Сир.37:28

    Хто удосконалює істину всередині себе, у того доброчесність стає щирою.
    Як.1:12-26

    Хто удосконалює істину в родині, у того доброчесність стає рясною.
    Вих.20:12; 2Кор.12:14

    Хто удосконалює істину в селі, у того доброчесність стає великою.
    Матв.9:35; Мар.1:38; Мар.8:27; Лук.9:51,52

    Хто удосконалює істину в країні, у того доброчесність стає багатою.
    Прит.22:29; Еккл.4:13,14; Фил.4:8

    Хто удосконалює істину на землі, у того доброчесність стає загальною.
    Ів.12:32; Ів.16:7

    По собі можна пізнати інших; по одній родині можна пізнати інші; по одному селі можна пізнати інші; по одній країні можна пізнати інші. По одній країні можна пізнати всю землю. Яким чином я дізнаюся, що земля така? Поступаючи так.
    1Тим.4:16

  • Вірш 55Відкрити або закрити

    Хто містить в собі досконалу благодать, той схожий на новонародженого. Отруйні комахи і змії його не вжалять, люті звірі його не схоплять, хижі птахи його не заклюють. Кістки у нього м'які, м'язи слабкі, але він тримає істину міцно.
    Об.7:17; Матв.19:14; Ів.3:7; Іс.11:5-9

    Не знаючи союзу двох статей, він володіє життєдайною здатністю. Він дуже чуйний. Він кричить весь день, і його голос не змінюється. Він абсолютно гармонійний.
    Ів.5:26; Матв.22:30; Ів.3:13

    Знання гармонії називається постійністю. Знання постійності називається мудрістю.
    Як.1:17; Єр.31:34

    Збагачення життя називається щастям. Прагнення керувати почуттями називається завзятістю.
    Прит.25:28; 1Ів.3:15; Лук.16:16

    Істота, повна сил, старіє – це називається порушенням істини.
    Іс.65:20

    Хто істини не дотримується, той гине завчасно.
    Прит.1:32,33

  • Вірш 56Відкрити або закрити

    Той, хто знає, не говорить. Той, хто говорить, не знає.
    Лук.22:63-71

    Та, що залишає свої бажання, відмовляється від пристрастей, притупляє свою проникливість, звільняє себе від хаотичності, стримує свій блиск, уподібнює себе порошинці, являє собою найглибше.
    Лук.22:42; Матв.20:28

    ЇЇ не можна наблизити для того, щоб з нею зріднитися, її не можна наблизити для того, щоб нею нехтувати; її не можна наблизити для того, щоб нею скористатися, її не можна наблизити для того, щоб її підняти, її не можна наблизити для того, щоб її принизити. Ось чому вона шанована на землі.
    Як.1:17; Лук.6:35; Матв.5:45

  • Вірш 57Відкрити або закрити

    Країна керується справедливістю, війна ведеться хитрістю. Землю отримують у володіння за допомогою недіяння.
    Прит.22:29; Матв.10:16-20

    Звідки я знаю все це? Ось звідки: коли в країні багато заборонних законів, народ стає бідним.
    Мар.2:27,28; Матв.23:1-7; Гал.3:1-29; Єр.8:5-13

    Коли у народу багато зброї, в країні збільшуються смути. Коли багато вправних майстрів, множаться рідкісні предмети.
    Рим.12:14-21; Матв.10:34-42; Євр.4:12

    Коли ростуть закони та накази, збільшується кількість злодіїв і розбійників.
    Як.2:5-14

    Тому розумний говорить: «Якщо я не дію, народ сам буде змінюватись; якщо я спокійний, народ сам буде виправлятися. Якщо я пасивний, народ сам стає багатим, якщо я не маю пристрастей, народ стає простодушним».
    Йов.22:2-4; Ів.5:26; 1Ів.5:10; Кол.3:8-11; Еф.2:13-16; Сир.14:6; Рим.14:14; Матв.11:25-30; Матв.5:22; 1Ів.3:15

  • Вірш 58Відкрити або закрити

    Коли уряд спокійний, народ стає простодушним. Коли уряд діяльний, народ стає нещасним. О нещастя! Воно є опорою щастя. О щастя! У ньому ховається нещастя.
    3Цар.12:3-13

    Хто знає їх кордони? Вони не мають сталості.
    Еккл.9:11-12

    Справедливість знову перетворюється в хитрість, добро – в зло. Людина вже давно перебуває в омані. Тому розумний справедливий, і не забирає нічого в інших. Він безкорисливий і не шкодить іншим. Він правдивий і не робить нічого поганого. Він світлий, але не бажає сіяти.
    Еккл.9:13-18

  • Вірш 59Відкрити або закрити

    Керуючи людьми і служачи небу, найкраще дотримуватися стриманості. Утримання має стати головною турботою. Воно називається вдосконаленням благодаті. Удосконалення благодаті – всеперемагаюче. Всеперемагаючий володіє невичерпною силою. Невичерпна сила дає можливість оволодіти країною.
    Пс.61:10; Пс.77:5-8; Прит.25:28

    Початок, за допомогою якого керується країна, називається глибокою і сильною, вічно існуючою істиною.
    Сир.37:28; 1Тим.6:16

  • Вірш 60Відкрити або закрити

    Управління великою державою нагадує приготування страви з дрібних риб.
    Матв.4:18,19; Матв.25:21; Ів.15:15; Лук.17:21

    Якщо землею управляти, слідуючи істині, то злі духи померлих не будуть діяти. Злі духи не тільки не будуть діяти, вони також не зможуть шкодити людям.
    Єр.31:33,34; Лук.4:17-20; Дії.19:11-13

    Не тільки вони не зможуть шкодити людям, а й розумні не зможуть шкодити людям.
    1Ів.3:9; 1Ів.4:8

    Оскільки і ті й інші не зможуть шкодити людям, їх благодать поєднається одна з одною.
    Еф.4:4-16

  • Вірш 61Відкрити або закрити

    Велика держава – це низина річки, вузол землі, мати землі. Мати завжди незворушністю розташовує до себе батька, а після своєї незворушності вона завжди ставить себе нижче батька. Тому велика держава розташовує до себе маленьку тим, що ставить себе нижче останньої, а маленька держава завойовує симпатію великої держави тим, що стоїть нижче останньої. Тому сприяють собі або тим, що ставлять себе нижче, або тим, що самі по собі є нижче.
    Як.4:6; Фил.2:6-8

    Нехай велика держава буде бажати не більше того, щоб всі однаково були нагодовані, а мала держава хай буде бажати не більше того, щоб служити людям. Тоді обидві одержать те, чого вони бажають.
    Лук.6:30-33

    Великому належить бути внизу.
    Матв.20:25-28; 1Кор.11:3; Дії.17:24,25

  • Вірш 62Відкрити або закрити

    Істина – глибока основа усіх речей.
    Пс.88:15; Іс.28:16; Матв.21:42-46; Матв.7:15-29; Лук.6:45-49; Ів.12:49; Ів.14:10

    Вона скарб добрих і захист недобрих людей.
    Матв.5:43-48; Лук.11:13; 1Тим.2:1-6

    Красиві слова можна вимовляти публічно, добру поведінку можна поширювати на людей.
    1Кор.4:16; Еф.5:1,2; Фил.3:17; Євр.13:7

    Але навіщо ж залишати недобрих людей?
    Євр.10:25

    У такому разі для чого ж висувають володаря і призначають йому трьох радників?
    Іс.9:6; Дії.3:22-26

    Володар і радники хоча і мають дорогоцінні камені і можуть їздити з кортежем, але краще буде їм спокійно слідувати істині.
    Ів.19:11,12

    Чому в давнину цінували істину? У той час люди не прагнули до придбання багатств і злочини прощалися. Тому істина на землі цінувалася дорого.
    Ос.6:6; Матв.9:12,13; 1Кор.13:1-8; 1Ів.4:8

  • Вірш 63Відкрити або закрити

    Потрібно здійснювати недіяння, дотримуватися спокою і вживати звичайне.
    Прит.23:1-9

    Велике складається з малого, а важке – з легкого.
    1Кор.12:12-27

    На ненависть треба відповідати добром.
    Лук.6:27-29; Рим.12:14-21

    Подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого, бо у світі важке утворюється з легкого, а велике – з малого. Тому розумний починає не з великого, тим самим він здійснює велике.
    Лук.14:28-30; Лук.6:42

    Хто багато обіцяє, той не заслуговує довіри. Чим легковажніше ставитись до справи, тим важке її вирішення. Тому розумний відноситься до справи, як до важкої, тому він не зазнає труднощів.
    Як.1:26; 2Пет.1:3-9

  • Вірш 64Відкрити або закрити

    Те, що спокійне, легко зберегти. Те, що ще не показало ознак, легко направити. Те, що слабе, легко розділити. Те, що дрібне, легко розсіяти. Дію треба почати з того, чого ще немає. Наведення порядку треба розпочати тоді, коли ще немає смути. Бо велике дерево виростає з маленького, дев'ятиповерхова будівля починає будуватися зі жменьки землі, подорож у тисячу кроків починається з одного кроку.
    Мар.4:30-37

    Хто діє – потерпить невдачу. Хто чим-небудь володіє – втратить. Ось чому розумний бездіяльний, і він не терпить невдачі. Він нічого не має і тому нічого не втрачає. Ті, хто, роблячи справи, поспішають досягти успіху, зазнають невдачі.
    Об.3:9-13

    Хто обережно закінчує свою справу, подібно до того як він її почав, у того завжди буде добробут.
    Об.3:20,21

    Тому розумний не має пристрасті, не цінує дорогі речі, навчається у тих, хто не прагне навчати, і йде по тому шляху, яким пройшли інші.
    Матв.6:26

    Він слідує природності речей і не насмілюється самовільно діяти.
    Ів.5:19; Ів.14:24

  • Вірш 65Відкрити або закрити

    У давнину ті, хто слідував істині, не освічували народ, а робили його неосвіченим. Важко керувати народом, коли у нього багато знань. Тому управління країною за допомогою знань приносить країні нещастя, а без їх допомоги приводить країну до щастя.
    Матв.7:6; Матв.13:34; Мар.4:30-34; Мар.4:9-13; Ів.15:15; Ів.16:12,13

    Хто знає ці дві речі, той стає прикладом для інших.
    1Кор.4:16; Фил.3:17

    Знання цього прикладу є знання найглибшої благодаті. Найглибша благодать, вона і глибока і далека. Вона протилежна всім істотам, але приводить їх до повної відповідності з нею.
    1Кор.1:19-25; 1Кор.2:14; 1Кор.3:19

  • Вірш 66Відкрити або закрити

    Річки і моря тому можуть панувати над рівнинами, що вони здатні стікати вниз. Тому вони панують над рівнинами. Коли розумний бажає піднестися над народом, він повинен ставити себе нижче інших. Коли він бажає бути попереду людей, він повинен ставити себе позаду інших. Тому хоча він і стоїть над народом, але народу він не в тягар; хоча він знаходиться попереду, народ йому не шкодить. Тому люди з радістю його висувають і від нього не відвертаються.
    Матв.20:25-28; Ів.10:1-21; Матв.15:13,14; Матв.23:24

    Він не бореться, завдяки чому він в світі непереможний.
    Лук.6:27-29; Матв.5:46

  • Вірш 67Відкрити або закрити

    Всі говорять про те, що моя істина велика і не применшується. Якби вона применшувалася, то після довгого часу вона стала б низькою. Не применшується тому, що вона є великою.
    1Кор.13:8; 1Кор.13:13

    Я маю три скарби, якими дорожу: перше – це любов до людей, друге – ощадливість, а третє полягає в тому, що я не смію бути попереду інших. Я люблю людей, тому можу стати хоробрим. Я ощадливий, тому можу бути щедрим. Я не смію бути попереду інших тому можу стати розумним керуючим.
    Ів.17:1-26

    Хто хоробрий без любові до людей, щедрий без ощадливості, перебуваючи попереду, відштовхує тих, хто знаходиться позаду, той гине. Хто веде війну з любов’ю до людей, перемагає, і зведена ним оборона неприступна. Небо його рятує, любов людей його охороняє.
    Ів.12:24,25; Мар.10:26-30

  • Вірш 68Відкрити або закрити

    Розумний полководець не буває войовничим. Умілий воїн не буває гнівний. Той, хто вміє перемагати ворога не нападає. Вміючий керувати людьми, не ставить себе в низьке становище.
    Еккл.7:9; Лук.9:51-56; Ів.8:23; Ів.18:36; Рим.12:19; Матв.12:31,32

    Це я називаю благодаттю, яка уникає боротьби. Це сила в управлінні людьми. Це означає слідувати природі й давньому початку істини.
    Євр.3:10,11; Еф.4:26-32

  • Вірш 69Відкрити або закрити

    Військове мистецтво говорить: я не смію першим починати, я повинен чекати. Я не смію хоча б на крок наступати, але на два відступаю. Це називається дією за допомогою недіяння, ударом без зусиль.
    Ів.19:9-12; Матв.10:16; 2Кор.12:9; Прем. Сол.2:11; Прит.1:17-33

    У цьому випадку не буде ворога і я можу обходитися без солдатів. Немає біди важче, ніж недооцінювати супротивника. Недооцінка супротивника приходить при втраті істини.
    4Цар.6:10-23

    Розсудливий здобуває перемогу.
    Прит.8:1-36

  • Вірш 70Відкрити або закрити

    Мої слова легко зрозуміти і легко здійснити*. Але прості люди не можуть їх зрозуміти і не можуть їх здійснити.
    Мар.4:12; Рим.7:14-19
    * достатньо прочитати перше та останнє речення зі всього трактату.

    У словах є початок, в справах є головне.
    Прит.1:7; Рим.13:10; Як.2:15-18; 1Ів.4:18

    Оскільки люди їх не знають, то вони не знають і мене.
    Ів.8:19; Ів.8:42

    Коли мене мало знають, тоді я цінний.
    Матв.13:54-58

    Тому розумний подібний тому, хто одягається в простий одяг, а при собі ховає дорогоцінний камінь.
    Лук.9:57,58

  • Вірш 71Відкрити або закрити

    Хто, маючи знання, робить вигляд, що не знає, той вище всіх.
    Іс.53:1-12; Ів.5:36-39; Ів.8:54,55; 1Ів.4:20; Прит.18:2; Ів.14:24

    Хто, не маючи знань, робить вигляд, що знає, той хворий.
    Матв.9:11-13; 1Кор.8:1-3; Лук.6:42

    Хто, будучи хворим, вважає себе хворим, той не є хворим.
    Лук.15:7; Лук.15:11-32; Лук.18:9-14; Єзек.33:13-15; Єр.31:33,34; Іс.1:16-20

    Розумний не хворий. Будучи хворим, він вважає себе хворим, тому він не хворий.
    Матв.26:38,39; Євр.5:7-10; Матв.16:26; Матв.6:6-15

  • Вірш 72Відкрити або закрити

    Коли народ не боїться могутніх, тоді приходить могутність. Не грабуйте його житла, не нехтуйте його життям.
    Прит.15:16-18

    Хто не зневажає народ, той не буде зневажений народом.
    Матв.7:12

    Тому розумний, знаючи себе, себе не виставляє. Він любить себе, але себе не звеличує.
    Еккл.4:13,14; Іс.11:1-5

  • Вірш 73Відкрити або закрити

    Хто хоробрий та войовничий – гине, хто хоробрим та не войовничий – буде жити.
    Прит.1:17-33; Пс.63:2-11

    Ці дві речі означають: одна – користь, а інша – шкоду. Хто знає причину того, що небо ненавидить войовничих? Пояснити це важко і розумному.
    Матв.7:12

    Небесна істина не бореться, але вміє перемагати. Вона не каже, але вміє відповідати. Вона сама приходить. Вона спокійна і вміє керувати речами. Сіть природи рідка, але нічого не пропускає.
    Ів.3:8; 1Кор.12:11; 1Кор.12:18

  • Вірш 74Відкрити або закрити

    Якщо народ не боїться смерті, то навіщо ж погрожувати йому смертю?
    Ів.16:2,3

    Хто змушує людей боятися смерті, вважає це заняття захоплюючим, того я схоплю і знищу. Хто насмілиться так діяти?
    Єзек.24:14; Матв.12:31,32

    Завжди існує носій смерті, який вбиває. А якщо хто його замінить – це значить замінить великого майстра. Хто, замінюючи великого майстра, рубає сокирою, зашкодить свою руку.
    Рим.12:19

  • Вірш 75Відкрити або закрити

    Народ голодує через те, що влада бере надто багато податків. Ось чому народ голодує.
    3Цар.12:2-13; Єзек.34:8-20; Матв.23:14; Ів.4:19-24; Матв.17:24-27

    Важко керувати народом тому, що влада занадто діяльна. Ось чому важко керувати.
    Матв.20:25-28; Ів.10:1-14

    Народ зневажає смерть через те, що у нього занадто сильне прагнення до життя. Ось чому зневажають смерть.
    Матв.16:26; Рим.6:3; Рим.6:4; 1Кор.15:21; 1Кор.15:42-49

    Той, хто нехтує своїм життям, тим самим цінує своє життя.
    Гал.5:16-18; Матв.10:28; Мар.8:35; Мар.9:41

  • Вірш 76Відкрити або закрити

    Людина при своєму народженні ніжна і слабка, а при настанні смерті сильна та міцна. Всі істоти і рослини при своєму народженні ніжні та слабкі, а при загибелі сухі та гнилі. Тверде та міцне – це те, що гине, а ніжне і слабке – це те, що починає жити.
    Матв.18:1-6; 1Кор.14:20; 1Кор.13:11; Рим.8:9

    Тому могутнє військо не перемагає і міцне дерево гине. Сильне і могутнє не мають тієї переваги, яке мають ніжне і слабке.
    Неем.9:17; Як.4:5,6; Мар.10:15

  • Вірш 77Відкрити або закрити

    Небесна істина подібна натягуванню лука. Коли верх опускається, низ піднімається. Вона забирає зайве і віддає забране тому, хто його потребує. Небесна істина віднімає у багатих і віддає бідним те, що у них відібрано.
    Прит.22:16

    Людська ж істина – навпаки. Вона віднімає у бідних і віддає багатим.
    2Цар.12:1-10

    Хто може віддати іншим все зайве? Це можуть зробити тільки ті, які слідують істині.
    Матв.5:40; Лук.14:24-33; Мар.10:28-31; Мар.10:17-24; 1Кор.13:3

    Тому розумний робить і не користується тим, що зроблено, робить подвиги і себе не прославляє. Він шляхетний тому, що у нього немає пристрастей.
    Мар.10:18; Ів.6:14,15; Еф.2:8,9

  • Вірш 78Відкрити або закрити

    Вода – це м'яка та слабка річ, але в подоланні твердого та міцного вона непереможна.
    Ів.4:10

    Слабкі перемагають сильних, м'яке долає тверде. Це знають всі, але люди не можуть це здійснювати.
    Рим.12:21; 1Цар.24:18-21

    Тому розумний говорить: «Хто прийняв на себе приниження країни – стає правителем, і хто прийняв на себе нещастя країни – стає володарем».
    Іс.53:4-7

    Правдиві слова схожі на свою протилежність.
    Матв.10:34-38; Ів.15:20; 1Кор.2:14; 1Кор.3:19; Лук.11:35

  • Вірш 79Відкрити або закрити

    Після заспокоєння великого обурення неодмінно залишаться його наслідки. Як можна назвати це добром? Тому розумний дає клятву, що він не буде нікого засуджувати.
    1Кор.13:2; Рим.12:16-18; Лук.6:42; Матв.12:34-37; Матв.22:15; Лук.20:26

    Добрі прагнуть до згоди, а недобрі – до вимагання.
    Матв.5:23-26; Матв.18:23-35

    Небесна істина ставиться до всіх однаково, вона завжди на стороні добрих.
    Дії.10:34,35; Рим.2:11; Еф.6:9; Кол.3:25; Пс.142:10

  • Вірш 80Відкрити або закрити

    Нехай поселення людей буде маленьким, а населення малочисельним. Якщо у поселенні є різні знаряддя, не потрібно їх використовувати. Нехай люди до кінця свого життя не йдуть далеко від своїх місць поселення. Якщо у поселенні є човни і вози, не треба їх вживати. Навіть якщо є воїни, не треба їх виставляти. Нехай народ знову починає плести вузлики і вживати їх замість письма. Нехай його їжа буде смачною, вбрання красивим, житло зручним, а життя радісним. Нехай сусідні поселення дивляться один на одного, слухають один у одного спів півнів і гавкання собак, а люди до самої старості і смерті не відвідують один одного.
    Іс.65:12-23

  • Вірш 81Відкрити або закрити

    Вірні слова не красиві.
    Матв.5:37; Лук.11:44; Ів.8:24

    Красиві слова не заслуговують довіри.
    Сир.12:15; Рим.16:17,18; 2Пет.1:16

    Добрий не красномовний. Красномовний не може бути добрим.
    Матв.19:17

    Знаючий не доводить, хто доводить не знає.
    Ів.5:43-47; Матв.21:23-27; Ів.16:12-14

    Розумний нічого не накопичує. Він все робить для людей і все віддає іншим. Небесна істина приносить всім істотам користь і їм не шкодить.
    Ів.15:13; Матв.5:45-48; Прит.13:6; Прит.11:31

    Істина розумного – це діяння без боротьби*.
    Матф. 5:38-39; Лук.22:42; Рим.13:1-5; Рим.13:8; Ів.19:11; 1Пет.3:17,18; Рим.8:9; Рим.12:15-21; Як.2:5-26
    * боротьба буває, як внутрішня (боротьба совісті, сумніви), так і зовнішня (боротьба егоїзму, як словесна, так і ділами), більш докладна відповідь: [ тут ]

© 2010-2017 www.bibledao.com


blogspot twitter facebook vk